TMB

Мета: - сформувати в учнів поняття про мікроеволюцію, вид, критерії виду, популяції, адаптацію, макроеволюцію, дивергенцію;

- ознайомити з елементарними факторами еволюції;

- охарактеризувати форми боротьби за існування як фактори еволюції видів у природі;

- з'ясувати творчу роль природного добору; показати природний добір як головну рушійну силу еволюції;

- пояснити виникнення пристосувань;

- розкрити відносний характер пристосованості як результат природного добору.

Обладнання: гербарій рослин, таблиці - "Форми боротьби за існування", "Природний добір". Тип уроку:_________________ Структура уроку І. Вивчення нового матеріалу. 1. Вид - основна паксономічна одиниця. 2. Сучасні критерії виду. 3. Популяція - одиниця виду та еволюції. 4. Елементарні фактори мікроеволюції. 5. Способи видоутворення. 6. Природний добір, його суть і форми. 7. Боротьби за існування та її форми. 8. Макроеволюція і її фактори. 9. Докази макроеволюції. 10. Шляхи реалізації еволюції. ІІ. Закріплення вивченого матеріалу. 1. Що таке макроеволюція? 2. Назвіть критерії виду. 3. Що таке популяція? 4. Які є способи видоутворення? 5. Які елементарні фактори еволюції? 6. Заповнити таблицю. ІІІ. Домашнє завдання: вивч. ст. Конспект. Таблиця. Порівняння штучного і природного добору. Штучний Природний Схожість Діє три фактори: мінливість, Від їх спільної дії утворюють- породи і сорти спадковість, добір. -ся: види Відмінність Зберігає лише корисні для людини ознаки. Людина добирає за видимими ознаками. Діє на користь людини. Відбувається з часів первісної людини. Зберігає будь-які життєво важливі ознаки. Добирає за помітними і непомітними ознаками. Діє на користь організму, популяції, виду. Відбувається протягом геологічних епох; в ряді випадків його дія виявляється за короткий час. Мікроеволюція 1. Визначення "виду". Вид - це сукупність особин, що займають певну територію (ареал), здатні схрещуватись між собою і давати плідне потомство. 2. Структура виду. Вид підвищ популяція. Популяція - сукупність особин одного виду, які мешкають на одній території і вільно схрещуються між собою, але так чи інакше ізольовані від особин інших популяцій того самого виду. Підвид - сукупність подібних між собою популяцій, які відрізняються від інших популяцій того самого виду однією або кількома станами ознак. Наприклад: вид "тигр" має сім підвидів. Вид "білий гриб" - 20 підвидів. 3. Погляди К.Ліннея, Ж.-Б.Ламарка, Ч.Дарвіна на "вид". К.Лінней: "Вид реально існує в природі і не змінюється з часом". Ж.-Б.Ламарк: "Видів немає. Вони - плід уявлення; але історичний розвиток є". Ч.Дарвін: "Види реально існують, відносно постійні і є результатом історичного розвитку. Види змінюються внаслідок еволюції". 4. Біологічна концепція виду (розроблена на основі синтетичної гіпотези еволюції). Вид - це сукупність популяцій особин, подібних між собою за будовою, функціями, місцем у біогеоценозі, що населяють певну частину біосфери (ареал), вільно схрещуються між собою в природі, дають плідне потомство і не схрещуються з іншими видами. 5. Критерії виду - це мірило для визначення виду. а) морфологічний - подібність зовнішньої і внутрішньої будови; б) генетичний - характерний набір хромосом за кількістю, формою, розміром; в) фізіологічний - подібність процесів життєдіяльності організмів виду (здатність до парування і народження плідного потомства або репродукційна ізоляція); г) біохімічний - хімічний склад клітин, тканин (білки, нуклеїнові кислоти); д) екологічний - існування виду при певній сукупності факторів зовнішнього середовища; е) географічний - певний ареал, що його займає вид у природі. 6. Мікроеволюція - один з видів еволюційного процесу за синтетичною гіпотезою еволюції. Мікроеволюція - це сукупність еволюційних процесів, які відбуваються в популяціях одного виду. На зміни у популяціях впливають: а) хвилі життя - це коливання чисельності особин у популяції; б) ізоляція - неможливість схрещування між особинами одного виду; Ізоляція є: географічна (річка, гори, ліс); екологічна - коли в середині популяції виникають раси (форм з різними вимогами до умов довкілля в межах ареалу); в) дрейф генів - перерозподіл генів і зміна їх частоти зустріваності внаслідок випадкових схрещувань. При малій чисельності особин у популяції зростає можливість при схрещуванні переходу рецесивних генів у гомозиготний стан, що веде до загибелі особин з рецесивними генами і до зміни генофонду популяції. Природний добір Природний добір - це переважаюче виживання і розмноження найпристосованіших до умов існування організмів певного виду. Пиродний добір - процес внаслідок якого виживають і лишають після себе потомство особини з корисними в даних умовах спадковими змінами. Природний добір буває: а) рушійний - дія відбору спрямована в певний бік. Це приводить до змини фенотипу. Наприклад: у різних тварин, що ведуть риючий спосіб життя (вовчок, жук-гнойовик, кріт) виникають копальні кінцівки. Відбуваються при змінах довкілля. б) стабілізуючий - підтримує сталість певного фенотипу, що відповідає навколишньому середовищу. Відбувається у постійних умовах довкілля. Природний добір є рушійною силою еволюції бо сприяє пристосуванню організмів до умов середовища. Наслідок дії природного добору - виникнення пристосувань (адаптації). Природний добір приводить до утворення нових популяцій, а потім підвидів, видів. Видоутворення Видоутворення - це один з видів еволюційного процесу за синтетичною гіпотезою еволюційної теорії. Видоутворення - це еволюційний процес виникнення нових видів, внаслідок мікроеволюції за певної ізоляції чи стостосуванні до нових умов довкілля. Воно має необоротний характер на відміну від мікроеволюції. Видоутворення відбувається: а) дивергенцією - коли з вихідної форми утворюється два чи більше нових видів; б) перетворенням виду-попередника на новий вид у процесі його історичного розвитку завдяки адаптаціям до змін довкілля. Видоутворення за допомогою дивергенції є наслідком ізоляції. Тому відповідно до типів ізоляції розрізняють типи видоутворення: а) географічне - коли внаслідок географічної ізоляції популяції дивергують в різні види; Наприклад: бобер євразійський і американський (Берінгова протока роз'єднала материки); б) екологічне - при появі екологічної ізоляції; Коли групи популяцій потрапляють у різні екологічні умови в межах ареалу; в) поліплоїдне - у рослин внаслідок кратного збільшення кількості хромосом; г) схрещуванням особин споріднених видів: коли гібридні нащадки схрещуються між собою і утворюють нові плідні покоління. Макроеволюція 1. Макроеволюція і її фактори. Макреоволюція - це еволюційні процеси, що приводять до виникнення надвидових таксонів (одиниць): родів, родин і аж до царств. В природі реально існують лише види. Надвидові категорії ввела людина на підставі ступеня споріднених видів. Тому: окремих механізмів макроеволюції не існує. Різноманітність видів виникає внаслідок пристосувань їхніх предків до різних умов довкілля. Це явище називається адаптивною радіацією, що вібувається у формі дивергенції - явище розходження ознак у нащадків як наслідок пристосувань особин предкового виду до різних умов довкілля. 2. Напрямки макроеволюції: а) біологічний прогрес - збільшення чисельності популяцій, розширення ареалу, утворенння нових підвидів і видів в межах певної групи; Наприклад: комахи, молюски, птахи, ссавці, покритонасінні. б) біологічний регрес - зниження пристосованості, чисельності, скорочення ареалу, вимирання певної групи. Наприклад: із хоботних лишились лише два види: африканський та індійський слон. Ці поняття не мають реального відображення в природі, а є узагальнюючими термінами, які показують ступінь видової різноманітності певної групи в певний геологічний час. 3. Докази макроеволюції: а) порівняльно-аналітичні: 1) аналогічні органи - подібни за будовою органи видів різного походження, що виконують однакові функції; 2) гомологічні органи - однакові за будовою органи різних видів, що мають спільне походження (корінь та його видозміни; передні кінцівки - нога, крило, рука у хребетних тощо); 3) рудименти - недорозвинені чи спрощені органи у видів порівняно з предками (очі у крота, апендикс та хвостові хребці у людини); 4) атавізми - поява в окремих представників виду рис, властивих предкам (поява хвоста, волосся по всьому тілу, додаткові молочні залози). б) палеонтологічні - викопні рештки живих істот; відбитки, окам'янілості; в) ембріологічні - біогенетичний закон: "Онтогенез є коротке повторення філогенезу" (Ф.Мюллер і Е.Геккель). 4. Шляхи реалізації еволюції. а) ароморфози - зміни, що підвищують організацію організмів; стрибки в розвитку; Через них виникають класи, типи (поява щелеп у хребетних; квітки у покритонасінних). б) ідіоадаптації - зміни, які не підвищують рівень організації, а пристосовують вид до даних умов життя; Наприклад: різні ротові органи комах, різна будова квіток покритонасінних. в) загальна дегенерація - зміни, які пов'язані із спрощенням організації, але вони сприяють кращій пристосованості. Ці спрощення приводять до біологічного прогресу виду; Наприклад: а) у вірусів (як паразитів) втрата клітинної структури; б) у стіжкових червів втрата травної системи.